Електрична таль (тельфер із електричним приводом). Відмінною ознакою електроталей є компактність. Електроталі підвішують до нерухомих опор (балок, колон, стін і т. д.) за допомогою болтів або гаків або до візків, що переміщаються по монорейковому шляху. Управління механізмом підйому електроталі виробляють із підлоги за допомогою двокнопкового поста керування, підвішеного до талі. Струмопідведення виконано у вигляді тролів або гнучкого кабелю. Вантажопідйомність електроталей становить 0,1-15 т. Висота та швидкість підйому вантажу відповідно не більше 30 м та 0,05-0,15 м/с. При необхідності (наприклад, при виконанні монтажних робіт) електроталі крім основної швидкості підйому можуть мати ще додаткову, так звану посадкову швидкість, яка може бути в кілька разів менше основної швидкості.

Електротельфер може бути використаний як самостійна вантажопідйомна машина або як механізм підйому в більш складних машинах (монорейкових візках, мостових однобалочних кранах, настінних консольних кранах і т. д.). Більшість електроталей мають як гнучкий вантажний елемент сталевий канат і рідше зварений або пластинчастий ланцюг. Конструкції канатних електроталей дуже різноманітні, причому вони різняться між собою взаємним розташуванням барабана і електродвигуна. За цією ознакою електроталі поділяють з фланцевим двигуном, встановленим на одній осі з барабаном, двигуном, вбудованим в барабан, і з паралельним розташуванням двигуна і барабана.

Електроталі з фланцевим двигуном, розташованим на одній осі з барабаном, мають більшу довжину; поширення не набули.

Електроталі з двигуном, вбудованим у барабан (мал. 1.6), серії ТЕ мають вантажопідйомність 0,5; 1; 2; 3,2; 5; 8; 12,5 та 16 т.

Статор асинхронного двигуна 4 цих електроталей запресований в барабан 5. З одного боку (ліворуч) від барабана розташований двоступінчастий співвісний редуктор з шестернями /, 9 і зубчастими колесами 10, 2, вантажостійке гвинтове гальмо // і колодкове електромагнітне гальмо 12, а з іншого боку (праворуч) - шафа 6 з електроапаратурою керування. Момент від редуктора передається через зубчасту муфту 8. Зважаючи на те, що статор двигуна обертається разом з барабаном, для підведення електроенергії до статора таль забезпечують кільцевим струмоприймачем 7. Для забезпечення стабільності коефіцієнта тертя диски вантажостійкого гальма розташовані в масляній ванні редуктора. Вихідними даними для визначення частоти обертання барабана є частота обертання ротора щодо статора п1а_г при номінальному навантаженні талі та напрямок обертання ротора щодо статора (барабана). Частоту обертання пга_г визначають за каталогом електродвигуни. З рис. 1.6 видно, що ротор 3 і статор 4 обертаються в ту саму сторону, тоді справедливі рівняння
"is - "ъ "р = nis/"i = Z7zu/(z6z10),
де п12 - частота обертання ротора; «i – частота обертання барабана; ір - передавальне число редуктора.
Частота обертання барабана
Пг = (nia-i) / («P - !).

Внаслідок максимальної компактності талей рекомендується їх зубчасті передачі виготовляти із хромонікелевих, хромистих та інших високоякісних легованих сталей, а шестерні виконувати з малим числом зубів.

Як привод у електроталях використовують тільки асинхронні короткозамкнуті двигуни. Якщо потрібне застосування двошвидкісного механізму підйому, використовують багатошвидкісні асинхронні двигуни або спеціальний додатковий мікропривод.

Розглянемо конструкцію пересувної електричної талі. У цих талях механізм підйому підвішений до візка, що переміщається по монорейковому підвісному шляху і виконаний приводною або непривідною.

На рис. 1.7 показана електроталь 2, підвішена до чотириколісного непривідного візка /, що пересувається за допомогою приводного візка 4. Управління талію і приводним візком здійснюється з підлоги за допомогою чотирикнопкового поста управління 3.

Привідний візок (рис. 1.8) має два приводні 2 і два натискні фігурні ролики 3. Профіль роликів близький до профілю полиці двотаврової балки, по якій переміщається візок. При водні ролики отримують обертання електродвигуна 5 через двоступінчастий редуктор /. Необхідне зчеплення приводних роликів з підвісним шляхом здійснюється притисканням натискних роликів двома пружинами 4 до полиці цього шляху, а також власною вагою приводного візка.

Швидкість пересування приводного візка менше 0,5 м/с, тому він не забезпечений гальмом.

Пневматичні талі використовують для роботи у вибухонебезпечному середовищі, в якому використання електродвигунів не допускається.

Пневматична таль має механізм підйому, встановлений на непривідному монорейковому візку, і приводний монорейковий візок, шарнірно з'єднаний з непривідним візком, за допомогою якого він переміщається по підвісному монорейковому шляху.

Механізм підйому пневматичної талі, показаний на рис. 1.9, має корпус I, пневматичний ротаційний лопатевий двигун 4 з вбудованим дисковим гальмом 6, співвісний трьохступінчастий планетарний редуктор 13, барабан 2 з канатоукладачем 3 і блок апаратури керування 8. Для зменшення габариту талі пневмодвигуни з смугами. Однією опорою двигуна є вихідний вал, що спирається на вхідний вал редуктора. Інший опорою двигуна служить кронштейн 11, який з одного боку прикріплений до заднього фланця двигуна, а з іншого - корпусу талі за допомогою пружних втулок 9. Стисне повітря до двигуна подається через колектор 5.

Барабан механізму підйому одним кінцем за допомогою реборди 12 зі шліцями з'єднаний з вихідним валом редуктора, а іншим кінцем за допомогою набірного роликового підшипника 10 оперт на фланець корпусу талі.

Апаратура керування пневматичною таллю змонтована на панелі 7, яка закріплена на колекторі двигуна.